Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Головуючий колегії суддів, яка скасувала подання про звільнення суддів Майдану.
Був головуючим колегії суддів Вищого адміністративного суду, яка скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення 5 суддів, які свавільно брали під варту або позбавляли права керування транспортними засобами учасників Революції Гідності. Такі рішення стали резонансними та сприяли утвердженню уявлення про безкарність та кругову поруку серед суддів. Згодом, усі рішення колегії скасував Верховний Суд України.

Не сприяв розслідуванню у кримінальній справі щодо втручання в автоматизовану систему розподілу справ у суді.
У квітні 2017 року розпочалось розслідування у кримінальній справі щодо незаконного втручання в автоматизовану систему розподілу справ. За версією слідства, працівники суду вносили неправдиві відомості щодо повноваження суддів згідно з їхніми спеціалізаціями. У результаті, судді могли приймали рішення, не віднесені до їх повноважень. У 2014 році Михайло Смокович став заступником голови суду, що викликає сумніви в його необізнаності щодо втручання у систему. Суддя також відмовився надавати на запит народного депутата публічну інформацію щодо розподілу справ, яка всупереч законодавству не публікувалась судом. Такі дії судді можуть свідчити про свідоме приховування даних та підривають довіру до судової влади.

Додаткова інформація

Учасник ДТП.
Михайло Смокович вчинив ДТП, внаслідок якої постраждала жінка.

Ухвалював рішення в умовах конфлікту інтересів.
У березні 2019 року суддя був у ресторані на святкуванні дня народження судді Окружного адміністративного суду міста Києва Євгенія Аблова, що вказує на дружні стосунки. Водночас суддя у 2019 році розглядав дві касаційні скарги на рішенні судді Євгенія Аблова. У своїй декларації доброчесності за 2019 рік суддя Михайло Смокович вказав, що ним вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що не відповідає дійсності.

Вказав недостовірні відомості у майновій декларації.
Національне агентство з питань запобігання корупції проводило повну перевірку електронної декларації судді за 2017 рік. НАЗК виявило, що суддя не вказав у декларації усіх співвласників квартири у Луцьку, не зазначив відомості про 365 470 грн, що знаходяться на рахунку в банку, вказав невірні ідентифікаційні номери мотоциклу та автомобіля, також вказав дохід у 600 грн, який би не мав вказувати. У результаті НАЗК встановило, що суддя вказав недостовірні відомості у декларації на суму, що перевищує мінімальну межу адміністративної відповідальності та констатувало наявність складу правопорушення. На підставі цього за скаргою Романа Маселка щодо судді Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження.

Був у складі колегії суддів, яка прийняла рішення з порушеннями прав людини, що констатував ЄСПЛ.
Була у складі колегії суддів Вищого адміністративного суду, яка прийняла ухвалу про відхилення касаційної скарги Анатолія Кузьменка на рішення судів нижчих інстанцій, які відмовили відкрити провадження за його скаргою. Скарга стосувалась щодо проведення незаконного обшуку квартири. Національні суди відмовили у відкритті провадження, мотивуючи це тим, що вказані дії правоохоронців є предметом кримінального судочинства, а не адміністративного. Анатолій Кузьменко оскаржив відмову розглядати його справу національними судами у ЄСПЛ. У березні 2017 року ЄСПЛ прийняв рішення у справі, у якому констатував, що заявник не був стороною кримінального провадження, в межах якого було проведено обшук його квартири, та не мав можливості подати скаргу в порядку кримінального судочинства. Тож, ЄСПЛ констатував, що національні суди не врахували цього, чим порушили право Анатолія Кузьменка на доступ до суду.

Ймовірно розглядав справу в умовах конфлікту інтересів.
Суддя розглядав справу за позовом судді Олени Власенкової щодо скасування рішення ВРП про продовження її тимчасового відсторонення. Суддю Олену Власенкову раніше ВРП відсторонила від роботи у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності у справі про отримання неправомірної вигоди. Так, суддя заявила відвід Михайлу Смоковичу, мотивуючи тим, що нібито сам суддя направив до неї провокатора, який пропонував гроші. Свої доводи вона навела в заяві про відвід, про що вказано в окремій думці судді Пророка. Однак, відвід Михайла Смоковича задоволено не було і він далі продовжив брати участь у розгляді справи.