Причетна до ухвалення рішень, завдяки яким уникнули відповідальності судді Майдану, та тиску на суддів, які виступали проти негативних явищ у системі правосуддяБрала участь у розгляді дисциплінарної справи щодо в.о. голови Оболонського районного суду Владислава Дев’ятка, який приймав рішення щодо учасників Революції Гідності. Вища рада правосуддя
визнала, що порушення судді не є істотними, проігнорувавши клопотання скаржників про виклик для надання пояснень про факти тиску на колишнього голову Оболонського районного суду м. Києва та членкиню Вищої ради правосуддя Ірину Мамонтову. Так, Вища рада правосуддя ухилилась дослідити вплив на суддю Дев’ятка та не встановила причин та мотивів його порушень.
Була доповідачкою у дисциплінарній справі щодо судді Апеляційного суду Київської області Олександра Гриненка, який залишив у силі рішення про позбавлення прав керування транспортним засобом під час подій Революції Гідності. Також колишній заступник цього суду стверджував, що Олександр Гриненко чинив тиск на суддів. Під час розгляду дисциплінарна палата
встановила порушення судді, однак закрила провадження через закінчення строку притягнення до відповідальності.
Брала участь в ухваленні рішень про відмову у притягненні до відповідальності щонайменше 25 суддів Майдану. Формальною підставою більшості рішень стало закінчення строку притягнення до відповідальності. Це свідчить, що робота Вищої ради правосуддя не була належним чином організованою для розгляду справ у встановлені строки. Водночас повідомлення Тетяни Малашенкової про тиск на неї як членкині Вищої ради правосуддя було розглянуте за 5 днів, хоча навіть не було внесене в реєстр повідомлень про втручання.
Брала участь в ухваленні рішень, що сприймаються як переслідування суддів, які виступили проти негативних явищ у судовій системі. Такі рішення зокрема приймалися щодо судді-викривачки
Лариси Гольник та судді
Віталія Радченка, який надав дозвіл провести обшук в Окружному адміністративному суді міста Києва. Ці рішення Вищої ради правосуддя згодом скасувала Велика Палата Верховного Суду.
Брала участь в ухваленні рішень, які сприймаються як затягування процесу притягнення до відповідальності суддів, які підривають авторитет правосуддя. Зокрема, понад встановлений строк розглядалась
рекомендація про звільнення голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка на підставі тиску на колегу суддю.
Вказала занижену вартість майна у декларації У декларації за
2016 рік Тетяна Малашенкова вказала, що у 2014 році придбала автомобіль Lexus RX 350 2007 р.в. за 130 000 грн. Однак навіть через 4 роки ринкова вартість такого авто становить від 400 000 грн. У 2014 році спільно з чоловіком набула квартиру у м. Києві, площею 51,1 кв.м., вартістю 228 850 грн. Це не відповідає ринковим цінам за курсом дол. США на момент набуття.
Додаткова інформаціяСумнівне походження коштів та майна. Дохід Тетяни Малашенкової за 2013 – частину 2018 роки склав 5 806 756 грн, дохід чоловіка за цей період 1 352 285 грн. Подружжя має двох дітей. При цьому у період з 2011 по 2017 рік члени сім'ї та мати набули у власність значну кількість майна – 2 квартири у м. Києві, 2 земельні ділянки та житловий будинок у Київській області, 2 елітні автомобілі. З цього майна, матір Тетяни Малашенкової набула земельну ділянку, житловий будинок та квартиру при доході у 14 280 грн за 2013-2018 роки. Попри купівлю майна, Тетяна Малашенкова також декларувала значні збереження готівки. Водночас проводить відпочинок у курортних місцях Європи. Набуття майна на суми, що перевищують розмір легального доходу її та членів його родини, отриманих з невідомих джерел, ставить під сумнів її доброчесність.
Тетяна Малашенкова також набула земельну ділянку площею 0,1497 га у с. Перше Травня Київської області, що є сусідньою до ділянок співзасновника її компанії та його родичів. Сумнівно, що пов'язаним особам, які не проживають у с. Перше Травня вдалось безоплатно приватизувати три земельні ділянки поруч у чесний спосіб.